- відкупник
- -а, ч., іст.Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відкупник
Смотреть что такое "відкупник" в других словарях:
відкупник — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
бесермен — а, ч. Мусульманський купець, відкупник монгольської данини у завойованих землях … Український тлумачний словник
відкупниця — і, іст. Жін. до відкупник … Український тлумачний словник
відкупщик — а, ч. Те саме, що відкупник … Український тлумачний словник
